May the Force Be With You!
Час настав і далі буде тільки так.
Ви штурхали тих воїнів і ось вам.
Тепер рахуйтеся - бо то козак,
Він вже сказав "Нікому не віддам!"
І то не шелест листя десь у лісі,
То справжний буревій, ти схаменися,
Не дай ти бог ховати меч у рясі,
Де ти стоїш - там й зупинися,
Крокуй від тіль назад по-добру,
Земля ти з'їсть як то не зробиш.
На себе гнів від Мари і недобру
Ти вже собі поклав на заповіт.
Чужий, себе і весь свій рід коробиш,
Вже знай, земля згнила у тебе вдома.
Іди будуй її назад, ще може вхопиш,
Як будеш тут - і тя, і дім твій вморить втома.
Чужий, у тебе вдома лихо!
Тікай туди, будуй плоти.
Воно лиш зараз в тебе тихо,
А потім в тебе гній і люд - пласти.
У тебе тут лиш час минає,
Як ти б си рятував своє.
Ще трошки сіль-твою згинає,
І в мороку кайдани закує.
Ви штурхали тих воїнів і ось вам.
Тепер рахуйтеся - бо то козак,
Він вже сказав "Нікому не віддам!"
І то не шелест листя десь у лісі,
То справжний буревій, ти схаменися,
Не дай ти бог ховати меч у рясі,
Де ти стоїш - там й зупинися,
Крокуй від тіль назад по-добру,
Земля ти з'їсть як то не зробиш.
На себе гнів від Мари і недобру
Ти вже собі поклав на заповіт.
Чужий, себе і весь свій рід коробиш,
Вже знай, земля згнила у тебе вдома.
Іди будуй її назад, ще може вхопиш,
Як будеш тут - і тя, і дім твій вморить втома.
Чужий, у тебе вдома лихо!
Тікай туди, будуй плоти.
Воно лиш зараз в тебе тихо,
А потім в тебе гній і люд - пласти.
У тебе тут лиш час минає,
Як ти б си рятував своє.
Ще трошки сіль-твою згинає,
І в мороку кайдани закує.