Записи с темой: Микоми задротствует (11)
May the Force Be With You!
Якщо видалити з Асоки сцену бою на мечах між Сабін Рен і Шін Хаті - то серіал не тільки не втратить від цього, а навіть стане кращим.
Чому?
Для початку, Шін дуже довго чекала Сабін, аби повідомити їй, що Шін прийшла за картою.
Натомість краще було б, аби Шін просто отримала карту і полетіла б собі.
А Сабін все ще спускалася би ліфтом.
Це було б і природньо і навіть круто. І в одночас склало б ту саму необхідність Асоки спілкуватися з Сабін на тому самому рівні віддаленості. Вона ще не готова.
До моменту, як дроїди захопили карту, Сабін вже знала все, що знала і після бою.
То ж, бій не мав для історії нічого цікавого, окрім того, що ЧОМУСЬ Шін чекала, допоки Сабін повільно з'їде ліфтом, аби поговорити про мапу.
Навіщо????
Єдине, що мені спадає на думку, це цікавість Шін до Сабін.
Треба ж знати, до кого її надіслала датомірська відьма.


@темы: SW, ЗВ, Star Wars, крик души, geek, nerd, Микоми задротствует, IMHO right, Thinking out in web, какая разница - одна дає, друга дразниця

May the Force Be With You!
May the Force Be With You!
Раптово зрозуміла, що коли чую російську мову, дуже сильно насторожуюсь.
Вмикається захисний механізм.
Якщо ще кілька місяців тому, вперше в житті відчувала абсолютний спокій, коли почала говорити рідною мовою, то зараз ловлю себе на думках, що, коли я переходжу на російську заради когось - можливо, людина тех, десь там в середені, може себе відчувати незручно через те, що до неї звернулися не українською. Навіть коли вона сама розмовляє російською. Бо то у мене так. Так, зізнаюсь, у мене травма. Хоча міряти інших по собі не можна, але якось воно так у мене виходить. Хто зна, у кого як воно переживається і болить.
Тут - інша справа. Тут руськомовний ресурс, то можу відповідати вільно російською. Так само як на фейсбуці відповідаю мовами... намагаюсь відповідати мовами, якими до мене звертались... крім тих, яких не знаю. Але гугля в допомогу. До того ж, намагаюсь вчити ще мов. Хоча, чомусь вчепилася в ту латину і ніяк мене не відпустить.
Зараз, коли мені кажуть, мовляв, дуже хотілося б вчити українську - кажу, що можу допомогти, навіть підкачати. Від самого початку. Але потім починається, мовляв, ні з ким вчити, ні з ким розмвляти...бляха, коли мене це зупиняло з японською? Навіщо є фільми, музика, книжки... та навіть люди, які тепер намагаються щосили вчити мову. Ба більше - є розмовні клуби для всіх. І тих, хто з нуля, і тих, кому просто здолати певні перепони.
Як там кажуть:
Хто хоче - знайде тисячу можливостей.
Хто не хоче - тисячу причин.

@темы: о людях, welcome, geek, задротствуем, возвращение в реальность, nerd, добро VS зло, мотивирующие посты, Микоми задротствует, Back to the reality, Good VS Evil, IMHO right, Nerdy Mikomi, Thinking out in web, яка різниця, какая разница - одна дає, друга дразниця, меня все равно поймут

16:16

ANDOR (UPD)

May the Force Be With You!
АНДОР - в цілому, можу забрати свої слова назад, бо по тізеру нормально щось казати, як виявилось - не треба. Поки що за три серії - мені подобається. Стеллан Сказгард - неймовірний.


ЩЕ!!!!
Дуже класна музика. Особливо третій епізод. Здуріти можна, як гарно.

@темы: SW, ЗВ, Star Wars, красота, вкусности, geek, задротствуем, nerd, Микоми задротствует, IMHO right, Nerdy Mikomi, Thinking out in web, яка різниця, какая разница - одна дає, друга дразниця, ANDOR

09:35

ANDOR

May the Force Be With You!
OK, без палива, бо ще нічого не дивилася, крім тізеру. Але вже виникла купа питань до Андору.
Починається стрілянина в якомусь типу складі, все, начебто, гарно і круто... але сама кінцівка тої самої стрілянини і викликає купу питань.
Чому все почало сипатися так, наче там Вейдер зриває куски стін?
Чому всі ті... АБСОЛЮТНО всі ті куски стін, що зриваються і падають додолу на ланцюгах?
Чому все виглядає так, наче ти квест в Принці Персії проходиш?
Чому Сказгард більшу частину усього часу просто стоїть?
Чому взагалі вони розмовляли після того, як Сказгард відмовився давати гроші?
Чому Сказгард задавав купу питань людині, яку знає вже, завдяки розвідці, краще за себе?
Чому той довбень Андор розмахував пістолетом в обличча Сказгарду, залишивши дуже цінну штуку без нагляду?
Чому він її взвгвлі залишив без нагляду?...
У мене ще є питання, але ці виплили одразу.
Я таки буду дивитись, але я не впевнена що мій мозок не скипить, тому буду охолоджувати його чимсь.

Погляд на тізер АНДОРу.


@темы: SW, ЗВ, Star Wars, Andor, имею право на свою точку зрения, Микоми задротствует, Good VS Evil, Nerdy Mikomi, Thinking out in web, яка різниця, какая разница - одна дає, друга дразниця

May the Force Be With You!
Трошки з запізненням, але мало так статися, аби пройшов трошки час.
Мені і сподобалося, і трошки щось було не так.
Ну так, наче взагалі не те, але там був Обі Ван і так можна тоді.
Але нє.
Не можна, навіть прикриватися таким персонажем не можна аби робити чухню.
Навіть Оуен не врятував всього того.
Хоча Оуен тепер мій улюбленець.
Оуен і Беру. Вони круті.
Мене виносило протягом багатьох моментів. Особливо моменту з КПП. Бляха, ви серйозно???? Та пропускалка на ідіотів розрахована?
Мені в певних моментах здавалося що я дивлюся фільм "Мама і тато рятують світ" - саме от цей епізод.
Знаєте, як то буває, коли пишуть сценарій так, як хотілося б аби було... Очікування проти реальности. Так от, здалося мені, що сценарій то - потік свідомості з очікуваннями.
Я подивилася, спершу була в захваті, потім посиділа на думках про Кенобі і зрозуміла, що є багато питані до логіки усього, що відбувається.
Але таке можна впевнено сказати про більшисть контенту Діснею останнім часом. Тому я вже просто махаю руками і дивлюсь як розважалки.

@темы: ЗВ, фильмы, йа, философское, задротствуем, возвращение в реальность, имею право на свою точку зрения, личное ИМХО, добро VS зло, НИЗЯРАЗВИДЕТЬ, Микоми задротствует

12:11

May the Force Be With You!
Чи можна довіряти людині, яка тебе зрадила?
Чи можна відчувати себе беспечно поруч з людиною, яка намагалася відгризти тобі пальця?
Чи можна відчувати себе в беспеці поруч з людиною, яка каже тобі, аби ти не переймався тим, що тобі вгризли пальця? Мовляв, дай, хай гризе.
Може слід поставити руку - хай панаха?
Була така історія про великого бога Тюра, який взяв собі в оселю сина Локі ще манюньким щенятком.
Виростив, прикипів до нього усім серцем. Ростив, як рідного. Знаючи, що доля у того така: знищити світло від сонця і мясяця, що доля у того вовчика Локі сина - проковтнути Всебатька. Але кохав його, допоки всі навіть Локі не переказав Тюрові, що дуже небеспечний той Фенрір, син його і Ангборди.
Так от, аби вмовити дуже розумного вовка вплутати себе в зашморг на шиї з магічних путів, Тюр, якому довіряв Фенріс, вклав вовку в пащу свою руку, аби та була запорукою беспеки. Тюр - бог, який до цього ніколи не брехав, бо був праведною війною - прямою і відвертою. Коли ж Фенріс зрозумів, що його надурили - відкусив руку Тюру - з тих самих часів - нема відвертої війни. З тих часів люди навчилися хитрити, бо переможців не судять. З тих пір Тюр втратив силу серед людей.
Якби не було тої історії?
Чи став би Фенрір ковтати в часи Рагнарьоку сонце та місяць, а з ними Одіна?
Якби не вбивство дитини Локі і не найжорстокіша помста Асів, де Скаді повісила над ним змію... чи став би Локі в часи Рагнарьоку вести армію проти Асгарду?
Якби не Тор з чіплянням до Змії, чи злютилася б та, винищивши третину усього живого?
Я дуже переконана, що всі дії мають свої наслідки.
Не поступайтеся руками заради Асів.


@темы: мысли вслух, магия, крик души, мыслеблудие, мысли о вечном, религия и атеизм, мыслевслухие, задротствуем, имею право на свою точку зрения, личное ИМХО, добро VS зло, Микоми задротствует

May the Force Be With You!
Вчера посмотрели Don't Look UP.
Что я могу сказать. Это шедевральнй фильм, который довел до абсурда все то, о чем я боюсь.
С одной стороны было смешно, а с другой - теперь понимаю, что по факту мы бы так себя и вели. И это, имхо, конечно же, но даже не преувеличение.
А еще, я в очередной раз подумала, что конец света давно уже наступил и мы все, как в аниме Final Fantasy Spirits Within просто являемся призраками нашего мира, которые просто не понимают, что уже давно умерли.
И еще...
Впервые за все время, когда я вижу в кадре Тимоти Шаламе, мне понравилась его роль.


@темы: мысли вслух, наблюдения, фильмы, о людях, вкусности, нервное, крик души, космос, мысли о вечном, задротствуем, возвращение в реальность, имею право на свою точку зрения, личное ИМХО, добро VS зло, НИЗЯРАЗВИДЕТЬ, Микоми задротствует, Don't Look UP

May the Force Be With You!

ПРЕДУПРЕЖДАЛКА: Это мое личное, пусть и подкрепленное примерами и пояснениями, но мнение. Никого не заставляю, просто делюсь сввими самыми сильными впечатлениями о сериале.

1) Шикарнейший сторителинг - каждый персонаж, все, что можно только увидеть, услышать, мельком не заметить, каждая реплика - все на своем месте... ну почти... я тему с Кастлом не трогаю, так как отдельно сериал про Кастла, вроде как, идет очень хорошо, а потому буду списывать на необходимость такого поведения персонажа согласно сюжета Сорвиголовы.
2) Превосходная работа со звуком - фактически, звук - это еще один отдельный персонаж. На моей памяти, я мало смотрела фильмов, где звуки, музыка и эффекты так грамотно вписаны в историю, что фактически втягивают тебя на физическом уровне в происходящее. Пример - это часть истории с Поинтндекстером, когда при помощи звуковых эффектов тебя насильно заставляют ощущать то же самое, что чувствует совершенно неприятный тебе персонаж. Ты постепенно сходишь сума и доходишь до точки не возврата вместе с ним. А еще, очень классно звуком показывали ситуации с Метью Мердоком, которому повредили ухо. В общем, тут можно до бесконечности перечислять именно этот параметр. Просто потому что это не только в вышеперечисленных моментах, так как они - самые сильные, а вообще по всем 3м сезонам.
Примеры:
* сцена второго сехона, когда частично начались проблемы со слухом - звук просто рассказывает всю историю. Все ощущения передаются зрителю... ну... я аудиал, так что, конкретно мне
* сцена, когда он начинает снова слышать - не смогла найти отдельно сцен по началу третьего сезона, чтобы показать вам, как красиво описано в звуке его ощущения

3) Шикарные злодеи - Начать можно... и даже нужно, пожалуй, с Кинпина, то есть Уилсона Фиска. Ну... вы уже в курсе, что я сериал начала смотреть из-за Винсента Д'Онофрио, но меня еще больше зацепило то, как, благодаря хорошему сценарию, правильной линейке и раскрытию многих вещей в сюжете, да и типажу актера, его хорошей игре, Уилсон фиск прямо впечатался в сознание. Это злодей, которого жалеешь, который восхищает в какой-то извращенной мере, пугает до безумия и запоминается, как идеальный образ. Не менее интересным является и Поинтдекстер, который Булзай, хотя оба эти персонажа проскочили мимо меня в фильме с Беном Эфлеком
4) Отменная работа в плане света, ракурсов и акцентов - Ну... тут вообще можно говорить о всех сразу вещах. Из супер-запомнившихся в этом плане сцен, где все просто вываливается на тебя, и прижимает гравитацией - следующие сцены
* Одна из самых крутых сцен всего сериала... не говор, что лучая, но в плане работы со всеми вышеперечисленными техниками - думаю, что эта и следующая - будут лучшими - сцена побега из тюрьмы в 3м сезоне
* Еще одна шикарная сцена, о которой ходят легенды - первый сезон - сцена драки с русскими в коридоре - снята одним кадром. Насколько мне известно было испорчено много дублей, все пытались сделать максимально хореографично идеально, но, имхо, здесь надо отдать должное еще и световому решению, цвету кадра, движения, тому, на что оператор обращал внимание в процессе, тому на что падает свет.
И еще немножечко подобных: сцена драки с учителем, сцена боя с Нобу,

5) Идеальный кастинг - ну... я тут мало что скажу, так как такие вещи трудно вывести из границ личного ИМХО. Тем не менее, Чарли Кокс - куда круче Сорвиголова, чем Бен Эфлек, хотя Эфлеком в момент просмотра фильма я фанатела и очень. Кроме всего остального, у меня Кокс не вызывает никаких симпатий, потому у меня получилось посмотреть на его персонажа почти беспристрастно... ну... я тут оговорюсь, что изначально меня поперла фигура Чарли Кокса. Все актеры на своих местах и мне трудно представить кого-то другого в той или иной роли. Особенно кого-то еще, кроме Д'Онофрио в роли Фиска, если честно. Фогги - это тоже отдельная тема. Карен - актриса творит чудеса. Хотя ее персонаж вызывает кучу недоумений, но, как мне пояснили, с мужской стороны - ее действия, сколько бы пробивно-гулпыми они не были, подкрепляется тем, что всегда есть кто-то кто ее вытащит из говна, в которое она не только сама влазит, но еще и втягивают по обычаю от двух человек дополнительно.

Опять же, сериал такой, что не каждому подойдет. Мне лично все это нравится. Мне понравилась работа со звуком, светом и цветом, а также актеры. Да и история - шикарно раскрыта. Я рада, что сериал закончился на третьем сезоне, так как его могла ждать участь многих шикарных проектов, которые свалились в ужыс. Если кого-то заинтересовали мои заметки - рада. Если кто уже смотрел и есть что добавить, буду рада прочесть)))))) Если вам хочется поругаться, как обычно - это куда-то еще. У меня на переходы на личности и холивары - запрет и табу всяческое.

@темы: мысли вслух, фильмы, красота, Звук, вкусности, на правах рекламы, задротствуем, имею право на свою точку зрения, личное ИМХО, Микоми задротствует

17:07

May the Force Be With You!
02:20

May the Force Be With You!
Life is a strange thing.
Well, technically, it is not. But sometimes it feels like the strangest thing ever to be in the universe.
Once I was avoiding death.
Tended to think it was a sort of curse.
But now I do not.
I accept it as a part of life.
I respect it as a part of life. As well as many other things I considered wrong.
I had a revelation that Spring that changed my life entirely. That made me closer to acceptance.
It is always sad that life goes off to the other state. It can be the one tearing to shreds. But it is like you are looking into the looking glass, touching the surface and suddenly it swallows your part. Literally gulps it and it is never to return. But it is there. A different state perhaps. And no matter, if you get it or not, it is still devastating. And in no time, even though you realize it is devastating - it is still a part of real-life - the one never to be avoided.
But facing it with respect.
Gets you closer to ...
Gets you the doors to life itself.

@темы: мысли вслух, йа, эзотерика, крик души, космос, философское, мыслеблудие, мысли о вечном, тарабарское, религия и атеизм, мыслевслухие, задротствуем, возвращение в реальность, имею право на свою точку зрения, личное ИМХО, добро VS зло, Микоми задротствует